Мачу-Пікчу

Як знайшли "загублене місто" інків?

Тривалий час було не віломо, чи існує насправді легендарне місто Мачу-Пікчу. Про нього не згадувалося ані в записах конкістадорів, ані в писмених свідченнях інків. І лише випадково в 1940-х рр. археологічна експедиція виявила бруковану стежку до цитаделі інків.

Чому Мачу-Пікчу називають останнім притулком інків?

У XIII ст. численне плем'я інків прийшло в район рівнин Південних Анд, де заснувало столицю Куско. Завдяки успішним завоюванням інки побудували могутню імперію. Її розквіт припав на 1493 – 1530 рр., часи правління Уайне Капаке. Та попри свою мудрість, володар знехтував традиціями предків і розділив імперію між двома синами.Покарання богів не забарилося: у державі спалахнула громадянська війна, а на землі інків ступили іспанські завойовники. Невеличкий загін під керівництвом Франциско Пісарро стрімко захопив величезні території імперії. І хоч інки чинили іспанцям відчайдушний опір, та мусили податися вглиб країни. Мачк-Пікчу, розташоване на висоті 2200 м над рівнем моря, стало їхнім остіннім притулком. Цікаво, що план міст інків схожий на обриси тварин. Так, з висоти пташиного польоту Куско нагадує пуму, а Мачу-Пікчу - кондора. 

Хто жив у Мачу-Пікчу?

У фортеці жили лише обрані: жерці, вища знать, ремісники і слуги. Для них було споруджено близько 200 будівель. Крім житлового району, у Мачу-Пікчу були інші сектори: храми, темниці і цвинтар. Тераси навколо міста сполучалися висіченими у скелях сходами, а по акведеках понині тече кришталево чиста вода.

Куди зникли жителі Мачу-Пікчу?

Доля жителів фортеці залишилася невідомою. Під час розкопок археологи виявили 173 людські скелети, з них 150 - жіночих. І хоча стіни міста нібито були обшиті листами золота, коштовних предметів у похованнях не знайшли. Цікаво, що для інків золото не мало цінності як грошовий еквівалент,  а використовувалося лише для оздоблення божниць. Однак, схоже, коли до країни вдерлися колонізатори, жителі Мачу-Пікчу пішли звідси, забравши золото із собою, аби воно не дісталося засліпленим жадобою чужинцям.